Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).
· Поети: Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.
· Малярі та графіки: Опанас Заливаха, Алла Горська, Галина Севрук.
· Кіномитці й театральні діячі: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Лесь Танюк, Леонід Осика.
· Публіцисти, критики й правозахисники: В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська й інші.
Характерні риси шістдесятництва:
· критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
· відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
· єдність традицій і новаторства;
· витончений інтелектуалізм, естетизм.
- Викладач: СЛЮЗАР Надія
Предмет «Українська література» вивчає кращі зразки художньої літератури як мистецтва слова, допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ молодої людини, позитивно впливати на її свідомість, морально-етичні цінності, розвивати інтелектуальні, творчі здібності, естетичні смаки, самостійність мислення й громадянський вибір. Усе це сприятиме самореалізації особистості в майбутньому.
Українська література на ІІ курсі вивчається в жанрово-тематичному розмаїтті, із залученням біографій письменників у найпоказовіших, найцікавіших фрагментах. Особливий акцент зроблено на тих художніх творах, які сприяють зародженню у свідомості молодої людини якостей, що є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах національного державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я особистості, ці твори повинні приносити естетичне задоволення й давати стійке моральне опертя (оптимізм, життєствердність, спроможність долати труднощі, воля до перемоги, досягнення мети тощо), вчити самостійно, свідомо сприймати світ, критично оцінювати його. Однак це не має зводитися до абсолюту. Адже українська література – як будь-яке явище мистецтва – сприймається кожною людиною по-своєму, тому вплив того чи того твору на неї є непередбачуваним. Іноді негативний приклад із художнього твору може спрацювати позитивно, тобто сприяти моральному загартуванню. Наприклад, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного в цьому контексті можна сприймати як роман-засторогу. Ключові компетентності якраз і передбачають підготовку молоді до подібних складнощів сучасного світу, які потрібно вчитися гідно долати (і на негативних прикладах також!).
- Викладач: СЛЮЗАР Надія
Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники.
- Викладач: СЛЮЗАР Надія
Участь українських письменників у Другій світовій війні. Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу, посилення філософічності в літературі цього періоду. Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду.
- Викладач: СЛЮЗАР Надія
У цьому розділі ви:
• дізнаєтеся про розвиток української літератури на західноукраїнських землях до 1939 р.;
• прочитаєте твори Богдана-Ігоря Антонича «Зелена Євангелія», «Різдво», «Коляда», а також Осипа Турянського «Поза межами болю»;
• засвоїте поняття з теорії літератури: міфологізм, асоціативність, поема в прозі;
• дослідите, в чому полягали особливості української літератури на західноукраїнських землях до 1939 року;
• удосконалите вміння аналізувати ліричні твори й визначати, якими засобами Богдан-Ігор Антонич відтворював екзотику лемківського краю, у чому полягає метафоричність і міфологізм його поезій;
• проаналізуєте поему в прозі «Поза межами болю» Осипа Турянського, визначите її ідейно-художній зміст, охарактеризуєте образи твору;
• міркуватимете над вічними проблемами життя та смерті, війни та миру, колообігу в природі.