Предметом вивчення навчальної дисципліни є аналіз елементів предметного середовища, портрету, постаті людини в єдиному композиційному просторі. Композиція — найяскравіший показник художньої уяви. Вона робить твір цільним, виразним і гармонійним, задає тон всьому творінню.
Щоб художник вибудував композицію твору, йому необхідно добре володіти правилами, прийомами і засобами композиції, а також знати та розуміти основні композиційні закони, які в історії розвитку образотворчого мистецтва діють вже тривалий час.
Правила, прийоми і засоби є лише композиційною технікою, але в основі своїй випливають із закономірностей природи. Вони розвиваються і збагачуються творчою діяльністю нових поколінь художників різних країн. На зміну «застарілим» закономірностям приходять інші, які наповнюються новими завданнями, що постають перед сучасним мистецтвом.
Проблеми композиції, її закономірності, прийоми, засоби вираження і гармонізації завжди залишаються найактуальнішими для студентів, що обрали спеціальність, пов’язану з образотворчим мистецтвом. Професія художника в творчій діяльності потребує знань про основні засоби, прийоми та закони композиції, закони гармонії, основи побудови сюжетної композиції, привила побудови натюрморту, пейзажу, портрету і т. ін..
- Викладач: ПЕТРИЛЯК Надія Андріївна
- Викладач: ВИСОЧАНСЬКА Уляна