IІІ курс

Методичні вказівки щодо виконання рисунку обрубовочної голови

Основа навчання академічного рисунку – малювання з натури, оскільки у процесі безпосереднього зображення в студентів формуються необхідні професійні уміння й навички, розвивається зорова пам'ять і уява, стає активнішим процес естетичного сприймання довколишнього світу.

          Академічний рисунок відрізняється  від  творчого, який трансформує натуру, підпорядковуючи її своїм задумом. Ці два напрямки рисунку не виключають один одного, але й не замінюють. Вони можуть існувати паралельно. Тільки треба чітко розуміти, яке завдання стоїть в кожній конкретній роботі.

          Важливим етапом в оволодінні образотворчої грамоти є вміння виконувати рисунок гіпсової голови, а саме обрубовочної голови. Тут потрібно знати пропорції голови людини, методику виконання рисунку, вміння передавати об’єм та перспективу. Малюнок обрубовочної голови (площинний) дає можливість узагальнювати і спрощувати форми для кращого розуміння і аналізу на початковій стадії побудови зображення.

          Ця робота вимагає не тільки таланту, але й знань та великої праці над собою.

Жан-Антуан Гудон в кінці XVIII століття створив кращий посібник для вивчення людського тіла. Обрубовка, це голова знаменитого твору «екорше» 1776р., яка була створена для підготовчого етапу і отримала назву - голова узагальнених площин.

Обрубовка голови за Гудоном з гіпсу служить для вивчення людської голови при навчанні конструктивному рисунку — однієї з основних дисциплін академічного рисунка. В обрубовці голови за Гудоном підкреслено, виділений каркас, на якому розташовані межі і площини, з яких складається людська голова.

Наочно позначена структура обрубовки голови за Гудоном дає чітке уявлення про формоутворення голови і чітке розташування світлотіні на поверхні.

Метод обрубовки був розроблений в епоху Відродження Альбрехтом Дюрером і міцно введений в процес навчання молодих художників XIX століття французом Олександром Дюппюі. Без ретельного тренування на зображенні гіпсових зліпків, учні Дюппюі не переходили до написання портретів реальних людей.

Обрубовка — це малюнок або гіпсова фігура людської голови, розбита на безліч площин. Відноситься до конструктивного розділу дисципліни академічного малюнка. Окремо виділяють обрубовку голови, обрубовку носа і інших його частин. Початківці художники малюють її для розуміння особливостей і закономірностей будови голови людини. Аналіз конструкції, каркаса предмета — важливий крок до професійного написання картин. Не розуміючи внутрішньої будови чого-небудь, складно зобразити його зовнішні дані. Тому в академічному малюнку обрубовка голови ділиться на два види – обрубовочне зображення черепа і безпосередньо цілісної голови.

Обрубовка — гіпсова голова узагальнених площин, виготовлена ​​на основі екорше Гудона, французького скульптора, видатного майстра психологічного портрета. Цей навчальний посібник дає уявлення про побудову об'ємно-просторової конструкції голови, закономірності світлотіні, перспективних скорочень. Обрубовка корисна на перших порах навчання, коли демонстрація основних законів формоутворення і перспективи допомагає в побудові об’єму, виявленні форми. Багато відомих майстрів починали свої шедеври саме з цього методу побудови. Обрубовочний метод був розроблений ще в епоху Відродження Альбрехтом Дюрером. Слідом за А. Дюрером художники-педагоги для навчання рисунку голови стали розробляти свої схеми вираження конструктивної основи форми голови, за допомогою яких допомагали учням швидше і краще засвоювати навчальний матеріал. Надалі, розробляючи методику малювання голови людини, кожен автор посібника намагався по-своєму трактувати метод використання конструктивної схеми. Одні брали за основу схему А. Дюрера і пропонували відразу намічати всі конструктивні лінії. Інші віддавали перевагу схемі Г. Гольбейна, яка обмежувалася «хрестовиною» - лінією розрізу очей і профілю, треті намагалися поєднати і те, і інше.

          Обрубовка ділить голову на безліч планів і площин, які можна умовно об'єднати в шість великих планів: передній, задній, два бічних, верхній і нижній.

Тільки вивчивши розташування планів на обрубовочній голові, можна потім бачити ці плани і на гіпсовій голові і на живій.

В основу даного зображення покладено аналітичний метод. Зображуючи узагальнену форму обрубовочної голови, студент повинен навчитися бачити, як складається з окремих площин об'єм, як організовується конструктивна основа форми, повинен як би відчувати форму зорово, а рух  руки з олівцем підпорядковувати пластичному виразу цієї форми, причому узагальнено, без дрібниць.

Практична робота: Виконання рисунку гіпсової обрубовочної голови людини.

Вимого до завдання: Розмістити зображення голови на аркуші паперу та виконати лінійно-конструктивну побудову.

Матеріали та інструменти: папір (ватман) А2, графітні олівці Н-В2, резинка, канцелярський ножик, мольберт.

Актуальність теми: голова людини є загальноприйнятою мірою, або модулем пропорційних співвідношень фігури людини; вона розглядається як одна зі складних форм людського тіла. Форма голови утворена кістковою основою - черепом і розташованими на ньому м'язовими структурами.    Знання пропорцій та анатомічної будови голови людини  має велике значення для розвитку майстерності майбутнього художника.

Навчальна мета. Навчитись виконувати рисунок голови демонстратора зповним тональним розбором.

Послідовність виконання  роботи

1.  Композиційне вирішення зображення   голови живої моделі.

2.  Лінійно-конструктивна  побудова рисунку голови людини (визначають характер  форми голови, її пропорції та нахил).

3.  Об'ємно-конструктивна побудова рисунку  голови. 

4.  Виявлення світлотіньових відношень в рисунку  голови демонстратора з метою передачі об’єму.